Зустріч з Богом неминуча для кожної людини, і вона відбувається тут, на землі, перш ніж буде інша зустріч – остання і вічна. Все вирішується в житті кожної людини в залежності від того, як вона ставиться до Христа, і тут не може бути ніякої середини: або ми з Христом Богом, або проти Нього. Лише на короткий термін можна запевнити себе і оточуючих, що твій життєвий чи політичний шлях може бути багатовекторним і багато-плановість життя – природний стан. У всій повноті це розкриється і в останній зустрічі (Стрітенні) Бога з нами, коли Він прийде судити світ. Саме слово "стрітення" в перекладі з церковно - слов'янської мови означає «зустріч». На свято Стрітення Господнього християни згадують той день, коли Божественне Немовля Ісус Христос був принесений до Єрусалимського храму. Відповідно до закону Мойсея, на сороковий день після пологів жінка мала прийти до храму для скла-дання ритуальної очищувальної жертви. Заради складання такої жертви відвідує храм і Мати Спасителя. Та особливо прикметним є те, що при вході до храму маленького Христа зустрів благочестивий та праведний старець Симеон, якому колись було обіцяно Духом Божим, що він не вмре, доки не побачить на власні очі Рятівника світу, Який має прийти на Землю. І ось настав день, коли старець Симеон прийняв нарешті в Єрусалимському храмі на свої руки маленького Ісуса, промовивши чудові за своєю силою слова: «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм, із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!» (Луки 2:29-32). Тепер, доживши до зустрічі з Богом, Який зі Своєї любові до людей став справжньою людиною,  Симеон міг уже спокійно вмерти: "стрітення", нарешті, відбулося. Вимовляє він також й інші,теж дуже важливі слова. Звертаючись до Матері Марії, Симеон пророкує про Її Сина: "Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!" (Лк. 2:34-35). Старець говорить, що народжений Христос принесе в світ поділ. Відтепер уже не можна буде перебувати в спокійній, "комфортній" байдужості щодо питань віри, байдуже відмовляючись від додержання Істини: з цього дня людство має розділитися  – «за Христа й у Бозі» або «проти Христа й поза Богом». Слова ж про «меч», яким буде простромлене серце Марії, – це пророцтво про ті страждання, що Їй ще належить пережити того дня, коли Вона стане свідком мук та смерті власного Сина на хресті. Такими є історія та духовний сенс цього свята. А що ж воно має означати для нас сьогодні? За нашим глибоким переконанням праведний Симеон є яскравим прикладом людини, яка зустрічається з Богом у храмі, тобто, сучасною мовою, в церкві. Проте між Симеоном та сучасними людьми є величезна різниця: він був праведним, а ми всі грішні, а отже, якщо для нього зустріч із Христом була виконанням Божої обітниці, то для нас це єдина можливість одержати прощення наших гріхів та уникнути вічних пекельних мук. Тож поспішаймо до церкви! Там на нас чекає зустріч із Христом, Який є Тим єдиним, Хто може відкрити для нас шлях до вічного життя з Богом.

Підготував Мисак Любомир, учень 10-А класу