Згідно з прийнятою у християнстві небесною ієрархією, Михайло – один з архангелів, верховний воєначальник у космічній війні з ворогами Бога. 
   За стародавніми переказами, колись сатана був найяснішим із небесних духів, за що він і був названий Люцифером. Але з часом у нього з’явилися самолюбство, гордовитість і злоба, і він спокусив цими по почуттями багатьох інших духів. Архангел Михайло зібрав військо благочестивих ангелів і виступив на війну проти сатани та його ангелів. Підступний сатана не втримався і був скинутий разом зі своїм військом на землю. 
Архістратига Михайла здавна називають ангелом-охоронцем усіх християн, а українці вважають його патроном столиці         України – Києва. Сучасний герб міста, як і стародавній, оздоблений образом архістратига з мечем. 
   В народній уяві архангел Михайло змальовується мужнім лицарем, який перемагає всі темні сили на землі. Коли грім гуркоче, говорять, що це архістратиг Михайло веде війну з чортами. А ще кажуть: де б не заховався нечестивий - стріла архангела знайде його скрізь. У одній з легенд розповідається, що іноді з блискавки робиться хрест – це Михайло благословляє, а архангел Гавриїл стріляє в чорта. 
   Мисливці в Україні вважають Михайла своїм покровителем та захисником. В давнину цього дня мисливці ставили в церкві свічку, вшановуючи святого Михайла. 
   Народні прикмети говорять: з Михайла зима морози кує. Якщо в цей день випадає сніг, кажуть, що то Михайло приїхав на білому коні. Було доброю ознакою на врожай і здоров’я, якщо в цей день випадала хоч невеличка пороша. Це підтверджують і народні прислів’я та прикмети.


На Михайла зима на білому коні приїжджає.

Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна.

Якщо Михайло з дощем не услужить – добру й суху весну ворожить.