Сьогодні, 25 грудня, практично весь світ святкує Різдво Христове. Це велике християнське свято Народження Ісуса Христа, незвичайної події, що від неї весь християнський світ веде тепер своє літочислення. Католики – Західна Європа, Північна та Південна Америка, Австралія, країни Африки і Азії – відзначають його 25 грудня. Це державне свято в 145 країнах світу. Легенда про народження Дівою Марією Сина Божого Ісуса Христа – це найбільш урочиста подія в католицизмі. Цього дня здійснюються три церковні богослужіння: опівночі, на світанку і вдень, що символізують народження Христа в лоні Отця, у лоні Богоматері й у душах віруючих. Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до 4 ст. Святкування Різдва починається зі сходом першої вечірньої зорі, яка сповістила всьому світу про час народження Сина Божого. Католицьке Різдво відзначається протягом восьми днів (октави). Другий день свята, 26 грудня, присвячується пам'яті святого первомученика Стефана, третій день, 27 грудня – пам'яті святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова (цього дня здійснюється обряд освячення вина); четвертий день, 28 грудня – пам'яті святих Безневинних Немовлят Вифлеємських (священники цього дня дають особливе благословення дітям). У неділю, що випадає на один з восьми днів святкування Різдва (октави), або 30 грудня, якщо на ці дні не випадає неділя, відзначається свято Святої Родини: Дитятко Ісуса, Діви Марії і Йосипа Обручника. Святкування Різдва завершується 1 січня, коли з особливою урочистістю відзначається День Пресвятої Богородиці. За традицією цього дня прийнято збиратися всією сім'єю за різдвяним обідом, а святковий стіл прикрашають традиційні страви – для кожної країни свої. В Англії обов'язкові страви на Різдво – запечена в духовці індичка під соусом з агрусу і різдвяний пудинг, який обливається ромом, підпалюється і палаючий ставиться на стіл. У США до різдвяного обіду теж неодмінно подається індичка, тільки під журавлинним соусом. У Франції свято не свято, якщо за різдвяним столом немає індички, запеченої в білому вині. Ще тут їдять устриць, паштет із гусячої печінки, сири і шампанське. Характерним елементом свята Різдва є звичай встановлювати в будинках ялинку. Ця традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина – вічнозелена рослина – була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня, коли за західною традицією відзначається день Адама і Єви, як символ райського дерева з рясним плодами. У контексті Різдва ялина вже символізує дерево раю і вічне життя, яке знову набуває людина через Нового Адама – Ісуса Христа. Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. В католицьких країнах добре відомий звичай колядування – ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі та інше, скупих господарів висміюють і загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски, ряджені в шкури тварин, це дійство супроводжується гучним веселощами. Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і поступово з колядками стали ходити тільки до родичів, сусідів і близьких друзів.